Коммбайн-2025: де проростає агромаркетинг нового покоління

У час, коли українське агровиробництво щодня доводить свою стійкість, саме маркетинг стає тим інструментом, який перетворює працю в полі на впізнавану цінність — в очах споживача, партнера, інвестора. У добу турбулентності та конкуренції виграє не лише той, хто вирощує краще, а й той, хто вміє розповісти свою історію, створити бренд, якому вірять.

Організатори форуму — Agro Marketing Agency та Aggeek Agency — зібрали на одному полі тих, хто сьогодні визначає майбутнє агробрендів. Захід відкрився гімном України та хвилиною мовчання — на честь усіх, хто тримає лінію фронту. 

Від емоцій до продажів: чому працює TikTok

Перший блок форуму зруйнував стереотипи про агромаркетинг. Валентин Панюта (HyperNormal, креативна агенція FEDORIV) визначив: «95% рішень ми приймаємо емоційно. І бренд має працювати з цією реальністю». Бренд — це не логотип, а гештальт: цілісне враження, яке людина відчуває ще до того, як сформулює думку.

Цю філософію на практиці довела Оксана Лукіянчук (GROVEX) — справжня зірка сесії. Агроблогерка з TikTok-акаунтами мільйонних охоплень поділилася рецептом контенту, який прорізає стрічку: простота, чесність, максимальна реальність. «Я не граю роль у соцмережах. Я — це я. І саме це працює», — сказала Оксана. Вона показала, як відвертість і системність в агроконтенті приносять реальні ліди, продажі та партнерства.

Вадим Стоцький (Агро-Ритм) довів це цифрами: його TikTok-стратегія дозволила подвоїти продажі насіння. «Ми заробили перший мільйон доларів, коли перестали продавати насіння, а почали продавати інструмент подолання кризи». Коли обличчям бренду стає власник — це включає головний тригер довіри: «він свій». У світі, де кожен третій скролить на автоматі, справжність — це золота валюта.

Алла Посунько («Євросем») розповіла, як із локального виробника насіння побудувати впізнавану компанію. Вона показала системний підхід, зауваживши при цьому, що комунікація має бути простою й живою, без складних термінів. У «Євросем» роблять складне доступним через гейміфікацію, влучний неймінг та візуальні асоціації. Результат — насіння легко впізнати навіть без логотипа.

Технічну сторону питання розкрив Сергій Мудренко (Softico). Він показав, як одна людина + AI можуть створити відео з охопленням понад 4 млн переглядів. ChatGPT, Heygen, ElevenLabs, Capcut — весь арсенал для того, щоб зробити контент у п'ятницю між зумом і кавою. «AI не замінить вас. Але точно звільнить час для стратегічного мислення».

Святослав Горбаньов (HPromotion) привів цифри, які вражають: кейси з окупністю 1200%. «Реклама не працює, якщо ви не знаєте, куди йдете. Тому все починається не з кнопки "Запустити", а з декомпозиції».

Канали просування, які працюють: від традиційних до революційних

Панельна дискусія «Канали просування бренду та продукції: від традиційних ЗМІ до соцмереж» зібрала професіоналів, які не читають про маркетинг, а роблять його щодня. Модератор Святослав Ткаченко (Agro Marketing Agency) — фахівець, який не лише формує комунікаційні стратегії для компаній, а й розвиває культуру агромаркетингу в Україні загалом. Його питання спонукали учасників копати глибше.

Наталія Кулаковська (KMZ Industries) наголосила на системності B2B-комунікації: тут немає місця разовим ударам — тільки послідовність, тільки роками вирощена репутація. а також поділилася досвідом пошуку ідей просування В2В-продуктів «Серед решти підходів люблю і  "кради, як геній". Бо геній ніколи не скопіює - він побачить суть, адаптує і додасть свого. В результаті, надихнувшись чужими результативними ідеями, отримуєш своє, вже відмінне від першоджерела, рішення».Одарка Олійник (Latifundist Media) наголосила на ролі галузевих медіа: у світі, де інформації забагато, вузька фокусована платформа перетворюється на репутаційний фільтр — саме вона дозволяє голосу бренду звучати впевнено і цільово. Євгенія Вітер (Агрохімічні технології) окреслила структуру роботи з каналами просування. Вона відзначила, що у своїй роботі розділяє задачі на три блоки - просування продукту, просування бренду і робота з дистриб’юторами як каналом просування. Залежно від цих задач, обираються канали просування. А Микола Черняк (Agronix) зосередився на важливості нестандартних рішень, які дозволять викликати емоційний відгук в аудиторії. Якщо канали працюють як треба, результат — не шум, а конверсія.

Коли фермер — сам медіа

Справжнім відкриттям стала інфлюенсер-сесія, яку модерував Станіслав Шум (Aggeek Agency). Виступ відкрила його презентація з ТОП агроінфлюєнсерів 2025 року, в якій представлено аналітику агроконтенту — як він розвивається, які теми «займають» поле соцмереж, і хто насправді формує думку в агросередовищі. Ці дані задали потрібний градус дискусії, де головну роль відігравали не цифри, а живий голос самих фермерів. Роман Шнуровський, Руслан Омельянович, Андрій Капріца, Михайло Кобченко та Роман Горобець - фекрмери, які ведуть популярні в соцмережах канали, - розповіли, як створювати контент, що не продає напряму, але впливає на купівельні рішення.

Фермери комунікують без посередників — і саме тому їхній контент працює. Він живий, іноді колючий, але щирий. Дісталося і маркетологам: продавці часто «задовбують» фермера «оферами» і настирливістю, забуваючи, що фермер не умовна «ЦА», а людина, яка приймає рішення на власних умовах.

Серед каналів комунікацій, яким фермери, надають перевагу, - месенджери, бо це швидкий і неформальний спосіб спілкування. А от email-листування -  у минулому.

Експорт: стратегія без кордонів

Остання сесія форуму була найґрунтовнішою — «Експортний агромаркетинг». І знову модератором виступив Святослав Ткаченко, який наголосив: експорт — це не лише продаж, а стратегічна диверсифікація, залучення інвестицій, міжнародний імідж. Український агросектор має не тільки годувати світ, а й бути впізнаваним, зрозумілим і конкурентним.

Марія Риженко (BTU) говорила про адаптацію: «Те, що працює в Україні, може бути незрозумілим у ЄС. Все — в деталях». Комунікація має змінюватися залежно від середовища — трансформуються не лише вимоги, а й сенси.

Євген Кузін (FAO) порівняв участь у виставках із виходом на сцену — ефектним, але вимогливим. Він навів приклади з ринків Азії, Європи й Африки: «Експорт — не обов'язковий. Але без нього внутрішній ринок залишиться в застої».

Тетяна Гетьман (SIPPO) підкреслила: експорт — точна наука. Глибокий аналіз, перевірка гіпотез, системна робота у вузьких нішах. Великі двері можуть бути зачинені, але малі — відкриті для готових до вимог глобального ринку.

Ірина Кас'яненко (Quantum) поділилася досвідом індивідуальної роботи з кожним ринком: дослідження логістики, структури попиту, характеру господарств. Така стратегія не просто спрацьовує — вона виживає й масштабується.

Сцена не пустувала жодної хвилини. Аудиторія запитувала, уточнювала, записувала. Кава-паузи перетворилися на нетворкінг-сесії. Цілий день — як гарячий сезон у полі: кожен момент важливий, бо зараз закладається майбутній урожай.

Ті, хто були — вже всередині професійної спільноти, яка не пасе задніх. Ті, хто не потрапив — можуть наздогнати: усі виступи доступні у відеозаписі (з питань придбання +380633577359).

«Коммбайн-2025» — це не подія, це стан. Якщо ви будуєте агробренд, продаєте агропродукт, формуєте комунікації — наступного разу ви маєте бути тут. Бо тут народжуються ідеї, які дають урожай. До зустрічі на «Коммбайн 2026»!